Демографічний потенціал УгорщиниСтраница 1
Чисельність населення Угорщини складає 10,196 мільйонів осіб.
Середня щільність населеності країни складає 109 осіб на кв. км. 64,98 відсотки угорців мешкають у містах та містечках. Територіальний розподіл населення складався залежно від індустріалізації і пов'язаною з нею внутрішньою міграцією робочої сили. У містах і агломераціях, що виникали навколо, а також у деяких промислових районах заселеність дуже висока. У районі Ніршег щільність населення через природній приріст – вищий за середній по країні.
За національністю населення країни поділяється: 90 відсотків – угорці, 10 відсотків – цигани (400–600 тисяч), німці (200–220 тисяч), словаки (110 тисяч), хорвати (80 тисяч), румуни (25 тисяч), поляки (10–15 тисяч), греки (6 тисяч), серби (5 тисяч), словенці (5 тисяч) інші. У 800 з 3000 населених пунктів мешкають люди, які відносять себе до національних меншин. Конституція забезпечує їм абсолютну свободу, повне рівноправ'я і право на користування рідною мовою.
Угорські німці мешкають у західній прикордонній смузі, у Задунайському Середньогір'ї, околицях столиці, районі гір Мечек. Південні слов'яни (серби, хорвати, словенці, шокаци, буневаци) зосереджені у південно-західній прикордонній смузі, румуни – у південно-східній. Словаків можна зустріти на південному сході області Бекеш і в районах, прилеглих до Будапешту.
За статевою ознакою населення Угорщини поділяється наступним чином: чоловіків – 47,5 відсотків, жінок – 52,5 відсотки.
Поділ населення за віковою ознакою:
0–14 років – 16,3%,
15–59 років – 63,1%,
понад 60 років – 20,6%.
У 2007 році зареєстровано народжуваність 95 немовлят на кожні 10 тисяч осіб. При цьому помирав 131 угорець з кожних 10 тисяч.
Рідною мовою для 96,6 відсотків населення Угорщини є угорська. Близько 5 мільйонів угорців мешкають за межами країни; більшість – у румунській Трансільванії.
Трудові ресурси
У повоєнний період основною структурною зміною в системі трудових ресурсів став перетік робочої сили з сільського господарства (в якому в 1949 році працювала понад половина всіх зайнятих країни) у промисловість.
У 1949–1983 роках число зайнятих в гірничодобувній і обробній промисловості зросло до 857 тис., тоді як в сільському господарстві поменшало до 1,113 тис. чоловік. Зареєстроване в 1992 число зайнятих розподілялося таким чином: 29% – в промисловості; 15% – в охороні здоров'я, соціальній інфраструктурі і культурі; 14% – в сільському і лісовому господарстві; 13% – в торгівлі; і 9% – на транспорті і в сфері телекомунікацій. Іншою важливою зміною в структурі зайнятості стало збільшення частки жінок; в 1949 році вони становили тільки 25% зайнятих, але в 1994-му ця цифра становила 52,8%. Відповідна тенденція дещо сповільнилася у другій половині 1990-х, в результаті частка жінок в числі зайнятих знизилася до 49,8%.
Система поселень
Серед географічні та природні причини в Угорщині склалося три типи поселень: хутори, села, міста. За останні десятиріччя прискорився процес урбанізації. Якщо у 1949 році у 50 містах мешкало 37,5 відсотків населення, то у 1998-му населення 218 міст складало вже понад 63 відсотків.
Тенденція до зменшення чисельності населення, що дала про себе знати на початку 1980-х років, зараз стосується також і міст. Починаючи з 1985 року число мешканців збільшилося лише у 75 містах.
Дві п'ятих населення зосереджено в селах, які раніше спеціалізувалися на виробництві сільськогосподарських продуктів. Це визначило як їх формування, так і розміщення в них різних об'єктів. Так звані гніздові села Альфьольда, де вулиці, розходячись від центру, ведуть до пасовищ, забудовувалися без усілякого плану.