Єгипет та Алжир
Страница 1

Єгипет

Територія та географічне положення

. Єгипет – унітарна держава, що складається з 26 мухафаз (губернаторств). Країна омивається Середземним і Червоним морями, межує з Лівією, Ізраїлем і Суданом. Через її територію проходить Суецький канал.

Єгипет належить до невеликої кількості країн, які розташовувалися на двох материках: одна частина території розміщена в Африці, а інша – в Азії (Синайський півострів).

Природа

. Територія країни рівнинна, тільки на півдні Синайського півострова розташовані сильно розчленовані гори, а гірське пасмо Етбай оперізує узбережжя Червоного моря. На заході Єгипту розташоване велике плато Лівійської пустелі, що займає більше ніж половину території країни. На сході розташовано плато Аравійської пустелі.

Клімат на півночі субтропічний, на іншій території – тропічний пустельний. Середня температура січня: +11…+16°С, липня: +25…+34°С, у пустелі вона може перевищувати +40°С. Тут великими є добові коливання температури. Опадів на більшій частині території випадає менше, ніж 100 мм, а на півночі – до 200-400 мм на рік. Для країни характерний сильний і спекотливий вітер, що дме із Сахари в березні-травні. Він дістав назву «хамсин», що означає «п’ятдесят» і вказує на те, що вітер дме протягом приблизно п’ятдесят днів.

Єгипет оточений півколом пустель: із заходу – Лівійською, зі сходу – Аравійською, а на крайньому південному сході – Нубійською. Це спекотливе півколо розсікає зелена стрічка річкової долини єдиної річки країни – Нілу. Саме цій річці країна зобов’язана своєю появою. Ще Геродот називав Єгипет «даром Нілу». Ніл убирає воду екваторіальних дощів і несе її через гори, болота, пустелі, щоб зросити поля й дати життя численним рослинам і тваринам.

Озер у країні мало, рослинність на більшій частині території бідна, чого не можна сказати про надра Єгипту, де зберігаються запаси нафти, фосфоритів, природного газу, залізної руди, урану, титану, олова, золота, молібдену, цементної сировини, кухонної солі.

Історичний розвиток

. Перші поселення, виявлені археологами на берегах Нілу, датуються VI-IV тис. до н. е. Поступово єгиптяни навчилися правильно обробляти родючий грунт «нижніх полів» цієї великої річки.

У 525 р. до н. е. країну завоювали перси, потім Александра Македонського. Зазнав Єгипет і періоду римського правління. До моменту захоплення країни військами Октавіана Августа населення було готове до створення єдиного суспільства. Римські правителі намагалися зупинити цей процес, оскільки недовірливо ставилися до судних суспільств із властивою їм культурою та релігією.

У VII ст країну захопили араби, що принесли до Єгипту іслам і арабську мову. Коли Єгипет став для міст Західної Аравії джерелом зерна, то набув важливого значення, тому араби не зачепили великих землеволодінь. Майже тисячоліття Єгипет перебував у складі різних ісламських держав. У середині XIII – на початку XVI ст , у період правління мамлюкських династій, на більш високий рівень піднялася культура іригаційного землеробства, розвивалося ремісниче виробництво, пожвавилася річкова, морська й караванна торгівля. У 1517 р. Єгипет був завойований турками й став областю (пашаликом) Османської імперії.

У середині XIX ст до країни починають проникати англійські й французькі підприємці. Так, француз Лессепс у 1854 р. одержав концесію на будівництво найбільшого гідротехнічного спорудження того часу – Суецького каналу. У наступні десятиліття в Єгипті швидко розвивається бавовництво, з’являються плантації цукрового очерету, будуються численні бавовноочисні підприємства й цукрові заводи. У 1914 р. країна стала протекторатом Великої Британії, а в 1951 р. Єгипет здобув незалежність. Зараз це президентська республіка.

Населення

. За кількістю населення Єгипет належить до найбільших держав Африки. Середньорічний приріст населення країни – 20 осіб на 1000 жителів. Національний склад Єгипту однорідний: араби-єгиптяни складають 98% населення, решта – бедуїни, бербери, нубійці, греки. Середній вік єгиптян – 23,1 року. Тривалість життя тут, за африканськими мірками, є високою – 69 років.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Особенности развития и специализации промышленности и сельского хозяйства[13]
Следует еще раз отметить, что «Западная Сибирь выделяется наиболее крупными запасами и базой добычи природного газа (85% разведанных запасов и 92% добычи), нефти (70% разведанных запасов и 68% добычи) и угля (46% разведанных запасов и 42% добычи)»[14]. «Главный угольный бассейн Западной Сибири — Ку ...

Первое посещение русскими земли Камчатской
Людей всегда привлекало что-то неизведанное и непознанное, они стремились к получению знаний об этом объекте или субъекте. Так и Камчатский полуостров был в центре внимания, его стремились познать, использовать его ресурсы, вести торговлю с народами, которые там проживали и т.д. Много разных целей ...

Республика Татарстан
Площадь - 68 тыс. кв.км. Столица - г. Казань. Административное деление: 43 района,19 городов, 22 поселка городского типа и 848 сел. Основные города - Казань, Набережные Челны, Нижнекамск, Альметьевск. Татарстан расположен на востоке Европейской части России. Долинами рек Волга и Кама разделен на тр ...