Єгипет та Алжир
Страница 5

У 1848 р. Алжир був оголошений французькою територією, і тільки в 1962 р. країна здобула незалежність.

Населення

. Населення Алжиру – алжирці, що складають 99%, араби і близькі їм за культурою бербери. Переважна більшість алжирців – мусульмани (сунніти).

Середньорічний приріст населення досить високий – 17 осіб на 1000 жителів. Віковий склад – 33-61-6, тривалість життя – 70,3 року. Середня густота населення країни є невисокою – 13,7 особи/ км2, причому більше ніж 90% алжирців проживає в північній частині країни. Особливо густо заселені прибережна смуга й між гірські долини Тель-Атласа.

У західній і центральній частинах Північного Алжиру переважає осіле населення, і а іншій території розселені напівкочівники та кочівники-скотарі. Останнім часом усе більше алжирців переходить о осілого життя і починає займатися землеробством, багато хто переїжджає до мста або в райони, де ведеться видобуток корисних копалин.

Міське населення складає 58%. Найбільше місто країни – її столиця Алжир, що розкинулося на схилі гір західного берега Алжирської бухти. У місті, заснованому тисячу років тому, зараз проживають 3,25 млн осіб (кожен десятий алжирець). Алжир – економічний і культурний центр країни. Тут працюють підприємства харчової, текстильної, хімічної, нафтопереробної промисловості, розвивається машинобудування, розташований великий порт і міжнародний аеропорт.

У місті збереглися споруди часів панування Османської імперії, зокрема мечеть Джаміаль-Джадід і мечеть-усипальниця Сідд Абдархман, побудовані в XVII ст Підпливаючи до Алжиру, можна побачити бані католицького собору Нотр-Дам Д'Африк – це свідчення французької колонізації країни.

Культура

. У культурі алжирців своєрідно поєднуються традиції та сучасність. У країні здавна існували міста, так, у північній частині розташовувалося місто Кала-бені-Хаммад, засноване в 1007 р. Про його колишню велич свідчать залишки сигнальної вежі, мечеті з мінаретом і великим палацовим комплексом, спорудженим у XI ст

Звичайне алжирське село являє собою скупчення маленьких будинків. Будинок селянина, як правило, глинобитний, а в горах – кам’яний, із плоским дахом. В одному будинку може жити кілька поколінь, причому кожен посідає певне місце. Традиційна алжирська родина багатодітна, однак дізнатися про кількість дітей дуже непросто. Так, якщо чоловік говорить, що в нього двоє дітей, це означає, що він має двох синів, про дівчат згадувати не заведено.

Основна їжа осілих сільських жителів – фелахів – ячмінний і пшеничний хліб, овочі, фініки, круп’яні страви. Їжа кочівників – ячмінні перепічки, кисле молоко, фініки. І кочівники, і фелахи рідко вживають м'ясо.

Алжир має достатньо розвинену систему освіти, подібну до французької. У школах вивчають основні науки, арабську та французьку мови. Алжирський університет має висококваліфікований викладацький склад.

Господарство

. Основою економіки крани є промисловість, насамперед харчова, легка, добувна. За запасами мінеральної сировини Алжир посідає одне з перших місць а континенті, а за видобутком природного газу – 89 млрд м3 / рік – перше. Основний район видобутку блакитного палива – Хассі-мель. Головні нафтові родовища розташовані в Еджері, Хассі-Месауді, Хассі-Рмелі, у долині Іллізі.

Протягом останніх десятиліть у країні випереджальними темпами розвивалася обробна промисловість. Були побудовані металургійні заводи, підприємства з виробництва сільськогосподарської техніки, паперу, цементу, електрообладнання, нафтохімічний комплекс.

Важливою галуззю економіки є сільське господарство, однак його частка у валовому внутрішньому продукті зменшується. У галузі переважає рослинництво. Вирощують пшеницю, ячмінь, фінікову пальму, траву альфа (вона використовується для виробництва кращих сортів паперу). Для значної частини населення степових плоскогір’їв основним джерелом існування є розведення овець і кіз. На узбережжі місцеве населення займається рибальством.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Бухта Кобылья Голова (Хорин-Ирги)
Находится на острове Ольхон в северной части залива Хул (первая бухта в заливе к востоку от мыса Хорин-Ирги). В бухте найдены следы стоянки древнего человека (V-III тыс. до н.э. и I тыс. н.э.). ...

Демографическая ситуация в России 1914 – 2004 гг.
В течение XX века Россия пережила несколько демографических кризисов — периодов катастрофического снижения рождаемости при одновременной высокой смертности населения, наиболее разрушительные последствия среди которых имели следующие: Первая мировая война (1914—1918), Гражданская война (1917—1922), ...

Характеристика народного хозяйства Донбасса и Приднепровья
Народное хозяйство – это совокупность отраслей и сфер экономики государства (региона), взаимосвязанных разделением труда. Народное хозяйство включает в себя отрасли материального производства и непроизводственной сферы. Как известно, народное хозяйство состоит из двух основных отраслей – промышленн ...